Шкільна бібліотека

«Бібліотека - територія читання»

Зміст

ВСТУП ………………………………………………………………………………….2

І. ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ УПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ …………………………………………………………...4

ІІ. ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ В ОБСЛУГОВУВАННІ КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕКИ ………………………………………………….....5

ІІІ. ЯКІСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ, УПОРЯДКОВАНИХ РІЗНОМАНІТНИМИ

ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ ………………………………………………13

ІV. СПІВПРАЦЯ БІБЛІОТЕКАРЯ ТА ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ …... 15

v. БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ …………………18

VІ. БІБЛІОТЕКА І БАТЬКИ: СПІВПРАЦЯ ЗАРАДИ ДИТИНИ………………20

VІІ. РОБОТА БІБЛІОТЕК У СПІВДРУЖНОСТІ З ГРОМАДСЬКІСТЮ ……….27

ФОТОКОЛАЖ ………………………………………………………………………..29

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА ……………………………………………………34

ВСТУП

Шкільна бібліотека займає особливе місце у системі освіти. Бібліотека є інформаційно-культурним центром громад, осередком краєзнавства, виставковими залами для місцевих майстрів і майстринь, місцем спілкування і проведення дозвілля всіх верств місцевої громади.

Якою ми хочемо бачити бібліотеку на селі через декілька років? Це в першу чергу заклад, до якого ідуть різні категорії населення громади, де комфортно та зручно всім.

Бібліотека здатна змінюватися в залежності від того, що вимагається сьогодні в суспільстві, які потреби є у місцевого населення та має багато напрямків роботи, що виходять далеко за межі бібліотечної діяльності. Бібліотека поступово перетворюється з бібліотеки-книгозбірні в бібліотеку – інформаційний центр громади.

Усвідомивши реальне й, особливо, потенційне значення бібліотеки, побачивши в її діяльності користь для себе, місцеві влади вишукують можливості поліпшення комплектування бібліотек сучасною літературою, у тому числі й професійними виданнями, методичними посібниками.

Актуальним на сьогодні є виділення коштів на передплату періодичних видань, придбання для бібліотек технічних засобів, електронних і медійних продуктів, програм, оплата доступу до Інтернету, навчання кадрів і т.д.

В умовах безперервного розширення інформаційного простору шкільна бібліотека виконує функції навчання школярів та вчителів навичкам роботи з інформацією, що надає необхідність постійного зросту кваліфікації та професійного росту. Місія шкільної бібліотеки XXI ст. складається у формуванні інформаційної культури особистості. Сучасна бібліотечна політика по відношенню до дітей в нашій школі базується, перш за все, на наступних принципах:

збереження прав дитини;
стимулювання читання дітей;
формування інформаційної культури;
соціальна адаптація дітей з урахуванням їх статевовікових, психологічних та індивідуальних особливостей.

Головна задача :

забезпечення навчально-виховного процесу і самоосвіти шляхом бібліотечно-бібліографічного та інформаційного обслуговування учнів і педагогів;
формування у школярів навичок незалежного бібліотечно-інформаційного користувача;
вдосконалення традиційних та освоєння нових бібліотечних технологій.

Функції шкільної бібліотеки:

інформаційна підтримка навчального процесу (забезпечення учнів та вчителів навчальною та методичною літературою);
наукова організація фондів та обробка документів (бібліографічний опис документів, їх класифікація, технічна обробка, оформлення та введення каталогів і картотек;

діяльність щодо залучення дітей до читання (підготовка і проведення заходів, спрямованих на розвиток зацікавленості до читання: читацькі конференції, книжкові виставки, огляди літератури, бібліотечні співбесіди тощо);
заходи, спрямовані на допомогу розвитку інформаційної освіченості користувачів (бібліотечні уроки);
комплектування фондів;
ведення облікової та планово-звітної документації.

Основні завдання:

розширення інформаційного простору бібліотеки;
підвищення якості та оперативності надання бібліотечних послуг;
автоматизація внутрішніх бібліотечних послуг;
використання ІКТ для підвищення ефективності педагогічно-виховної діяльності шкільного бібліотекаря;
формування позитивного іміджу шкільного бібліотекаря

Комп'ютерні технології використовуються для:

підготовки документації і звітності по роботі;
створення електроних баз даних;
організація естетичного оформлення бібліотеки та наочної популяризації літератури;
підготовка презентацій, проведення масових заходів з читачами;
підготовки інформаційних джерел щодо популяризації бібліотечного фонду та реклами бібліотеки

І. ФУНКЦІОНУВАННЯ БІБЛІОТЕКИ В УМОВАХ

УПРОВАДЖЕННЯ ОСВІТНІХ СТАНДАРТІВ

Нові освітні стандарти, посилення ролі науки в навчальному процесі, інновації в інформаційних технологіях значно змінили характер діяльності бібліотек, обумовили модернізацію форм та методів обслуговування користувачів. Бібліотека нашої школи виконує інформаційно-комунікативнуроль в навчальному процесі . Зокрема, основна увага акцентувалася на інноваціях, запроваджених у віртуальному обслуговуванні. Створено web-сторінку бібліотеки на сайті Туріянської ЗШ І – ІІІ ступенів, яка оперативно наповнюється різноплановою інформацією. Користувачі мають можливість здійснювати пошук літератури по електронному каталогу з Інтернету. Інноваційна діяльність важлива для будь-якої бібліотеки, незалежно від її профілю, масштабу і статусу, але особливо актуальною вона є для бібліотек.
Слід відмітити, що питання вивчення сучасного стануі нноваційної діяльностібібліотекитаготовностіїїпрацівниківдоінноваційнихзмін (удосконаленнябібліотечно-інформаційногообслуговування, вивченнясучасногостануінформаційнихпослуг, визначенняшляхівподальшогорозвиткуінноваційтазапровадженняновихпослуг, технологій, розширенняуявленьпрацівниківпробібліотечніінновації) набулоширокогорозглядуубібліотеках, щосвідчитьпророзумінняїхкерівниківнеобхідностізапровадженняінноваційякрезультатузмін.

ІІ. ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ МЕТОДІВ В

ОБСЛУГОВУВАННІ КОРИСТУВАЧІВ БІБЛІОТЕКИ

Масова робота має свою мету, завдання, теорію і методику. Методами масової роботи є бібліотечні заходи, необхідної для навчання, дозвілля і розвитку.

Захопити дитину читанням – завдання не просте. Масова робота – один з шляхів бібліотеки досягнення цієї мети. Новітні дослідження доводять: читання книжок сьогодні не є дуже популярним заняттям.

Уже при першій зустрічі дитини потрібно її здивувати, зацікавити книгою, усіма доступними засобами, якими володіє бібліотека. Налюбому масовому заході, який проводиться бібліотекою, головним героєм є книга, тільки тоді будуть читачі, а не глядачі і учасники. Відкривають для себе бібліотеку учні - шестирічки знайомством з бібліотекою під час екскурсії. Проводити екскурсію краще не з цілим класом, а групами (половина класу), тому, що всі будуть бачити і чути, а бібліотекарю легше відчути, що зацікавило дитину. Потрібно їм розповісти тільки основні правила поводження в бібліотеці, показати книги і тут таки дати їм подивитися, погортати. Показати саму велику і саму маленьку книгу, товсту і тонку книги, з малюнками і без малюнків і наголосити, що в книзі головний зміст, а не зовнішній вигляд, обов’язково включити ігрові елементи - «Чарівна скринька» з речами, які належать літературним героям. Це наочно і зрозуміло. Запитання повинні бути легкі і прості, оскільки це ще не конкурс, а своєрідна ігрова хвилинка, щоб був «ліс» рук і відповіді хором. І лише в кінці задати складні запитання, щоб заінтригувати і тут же показати книги, в яких можна знайти відповіді.

Одним із головних масових комплексних заходів по залученню дітей – першокласників до бібліотеки це Посвята в читачі. Обов’язковими героями свята є: Королева Книга, Лікар Айболить. Королева Книга вручає дітям формуляри з якими вони підходять до бібліотекаря щоб записали їх в бібліотеку. Лікар Айболить розповідає про правила поводження з книгами, щоб вони не захворіли про це особливо повторювати дітям, особливо на першому етапі становлення читача. В залежності від сценарію, можуть бути і інші літературні герої. Добре сприймають діти протилежних героїв за принципом правильно – не правильно. Незнайко і Знайко, Буратіно і Мальвіна.

Немало важливу роль відіграють книжкові виставки. Це широко розповсюджена оперативна форма роботи. Виставки бувають тематичні, жанрові, присвячені конкретному виду літератури, творчості одного письменника. «У країні цікавих уроків», виставка – загадка, виставка – іграшка, виставка – діалог. Для формування у підростаючого покоління щоденної потреби спілкування з книгою бібліотекар повиннен застосовувати різні методи індивідуальної і масової роботи, традиційні та інноваційні форми роботи. Але треба не забувати, що нове — це добре забуте давнє. Допомогти читачу у формуванні і розвитку його інтересу сприяти використаний з досвіду роботи прийом: «Книга для тебе» — серед новинок, або раніше виданої літератури потрібно відібрати найбільш доцільну книгу, зберігати її потрібно на спеціально оформлених столах, і під час зустрічі з читачем повідомляти, що книгу відкладено спеціально для нього; «Книга–сюрприз» — це рекомендація прочитати незаслужено забуті книги або такі, що заслуговують особливої уваги.

В повсякденній роботі також повинно застосовуватися методи групової та індивідуальної бесіди. Розповсюдженими є рекомендаційні бесіди, бесіди про прочитане індивідуальні консультації біля книжкових виставок і полиць відкритого доступу. Найбільш розповсюдженою формою індивідуальної бесіди є запитання «Про щоб ти хотів читати?». До традиційних методів роботи з книгою відноситься бібліографічний огляд літератури. Найбільш популярним є бібліографічний огляд нових надходжень. Більш складними є тематичні, жанрові бібліографічні огляди, хоча ці огляди рідко використовуються в практиці бібліотек, але викликають інтерес у відвідувачів. Такі огляди присвячені певному жанру літератури і можуть бути організовані як цикл заходів:

Правдива країна Фантазія (фантастика)
З багатьма невідомими (детектив)
Чарівна країна казок (казки)
Мій край, моя земля (література краєзнавчої тематики)
Віхи історії (історична тематика).

Серед наочних форм популяризації документів найважливіше місце посідає книжкова виставка — традиційна форма роботи бібліотеки, один із засобів впливу на інформаційну поведінку читача. Цінність цієї форми для читача визначається тим, що він може зняти книгу з виставки, погортати її, швидко переглянути ілюстрації, зміст, передмову. Таке ознайомлення з книгою поглиблює і робить більш цілеспрямованим інтерес читача.

Технологія проведення бібліографічного огляду загальновідома: вступ (Серед розмаїття видів книжкових виставок популярними стають міні-виставки. Це зумовлено чіткою адресною спрямованістю, компактністю, акцентуванням уваги до автора, жанру, тематики. Наприклад, міні-виставки однієї книги (журналу, статті). Для оформлення такої виставки потрібно взяти книгу чи статтю, яка користується підвищеним читацьким попитом, і пропонували до неї допоміжні матеріали (книги, фотографії, ілюстрації, статті з періодичних видань, тематика, читацька адреса, період, за який відібрана література), характеристика книг, що увійшли в огляд і резюме бібліотекаря, в якому він ділиться власною думкою щодо представлених документів, дає змогу читачам розвинути свій інтерес до теми, відсилаючи їх до періодичниїх видань, розділів систематичного каталогу, адресам Інтернет – ресурсів та ін.

Хорошою рекламою читання та книг є така форма як бенефіс читача.В перекладі з французької «бенефіс» - означає користь, а ще – «театральна вистава на честь одного актора».В бібліотечній практиці бенефіс читача – це захід на честь одного читача – лідера читання. Адже найкраща реклама читання – це самі читачі. Захід може відбуватися у вигляді інтерв’ю, під час якого бібліотекар задає питання лідеру читання про школу, навчання, хобі, улюблені книжки. Слухачі також задають питання. Другий варіант – лідер читання самостійно розповідає про себе і свої читацькі уподобання іншим читачам.

Залишаються популярними в бібліотеках традиційні дискусійні методи масової роботи: обговорення, конференції, диспути, літературні суди. Обговорення прочитаних книг уголос–це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Цей захід може проходити спільно з авторами книг, критиками, представниками редакцій журналів, видавництв. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою. А ще – толерантному відношенню до опонентів. Підготовка обговорення літературного твору триває 2 - 3 місяця, під час якого бібліотекар забезпечує аудиторію достатньою кількістю примірників книг, яка планується до обговорення, визначає проблемні питання. Реклама заходу передбачає оформлення виставки однієї книги, повідомляється дата проведення та пропонується при читанні книги подумати над орієнтовними питаннями. На обговорення запрошується не більше 15 - 20 дітей. Бібліотекар веде розмову з читачами про книгу, уникаючи власних оцінок з позиції дорослої людини. Якщо є необхідність, в кінці заходу бібліотекар корегує невірні вислови читачів, дає колективну оцінку книзі. Обговорення книг практикуються в літературних вітальнях, клубах за інтересами, класах. Обговорення книги практикується як самостійний захід або проводиться після голосних читок, на читацьких конференціях, диспутах.

Найбільш складна форма обговорення – читацька конференція. Ця форма роботи стала використовуватись в публічних бібліотеках наприкінці 20-х років ХХ століття, довгий час була досить популярною в радянських бібліотеках. В 90-ті роки масштаби проведення читацьких конференцій скорочуються, хоча форма їх проведення зберігається і до наших днів. Зазвичай читацька конференція присвячується будь - якій темі або окремому твору. Інколи читацька конференція не відрізняється за формою проведення від обговорення. Однак, крім загальних рис (попереднє вивчення твору, його критичне осмислення, підготовка до виступу, наявність ведучого), конференція має специфічні риси. В ній може бути більша кількість учасників. У виступах учасників повинен прозвучати аналіз критичних матеріалів, а не лише виклад власних думок. Це дуже складний метод, він потребує професійних знань, вміння викласти свої думки. Тим, хто хоче опанувати цей метод, пропонуємо звернутися до професійної літератури.

В наші дні до методу читацької конференції «приєдналися» обговорення на сторінках Інтернет – видань, у форумах і блогах. Це цікава перспектива для бібліотек, в яких є Інтернет. Після перегляду кінофільмів діти питають в бібліотеках книгу, по якій був знятий фільм. Щоб задовільнити читацький інтерес до книг, за якими зроблено екранізацію, можна організувати виставку однієї книги, або виставку книг автора, за творами якого знято фільм. І провести в бібліотеці читацько - глядацьку конференцію, під час якої обговорюється не лише проблематика літературного твору, а й переваги (або недоліки) екранізованого або театралізованого втілення.

Диспут – як метод популяризації літератури передбачає зіткнення різних, протилежних точок зору на одну тему або проблему, що піднімається в художньому творі. Мета диспуту – пошук найбільш вірної оцінки висвітлених в книзі ідей, думок. Читачі під час участі в диспуті вчаться не лише вміло висловлювати свої думки, погляди, але й аргументовано їх захищати, література сценарії і рекомендації для проведення диспутів зустрічаються на сторінках професійної періодики.

Літературний суд– вид літературної гри, обговорення героїв книги, літературне розслідування, організоване у вигляді театралізованого судового засідання. Літературні суди з`явилися в практиці роботи бібліотек на початку ХХ століття. В 60-ті роки минулого століття, коли почалося пожвавлення масової роботи, літературні суди почали проводитися взамін читацьких конференцій. Театралізований характер цієї форми передбачає відповідне оформлення приміщення, підготовку учасників заходу – представників «захисту», «звинувачення», «суду». Літературний суд, як і інші активні форми масової роботи, сприяє глибокому сприйняттю прочитаного.

В бібліотечній практиці з`явився ще один метод – презентація прочитаних книг. «Почитай, не пожалкуєш!» - таку назву може носити подібна презентація. Презентацію прочитаних книг можна практикувати до Всесвітнього Дня книги (23 квітня). Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати учням, що читання пов’язане не тільки зі школою, навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора, організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури. Ерудит-конкурс«Чарівний світ казок». Можна пропонувати дітям казкову квітку, на кожній пелюстці якої загадки з українських народних казок. Діти відривають пелюстку, і мають відгадати загадку, назвати казку. Велику кількість літературних ігор проводиться, взявши за основу телевізійні конкурси: «Розумники, розумниці», «Найрозумніший», «Зоряний час», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?» та ін. Бібліотечна гра як творчість Ефективними технологіями масової роботи є ігрові форми: літературний аукціон, калейдоскоп, подорож, лото, лабіринт, вікторина, турнір тощо. Літературні ігри активізують читання, стимулюють їх звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення.

Гарним результатом роботи стане пошук змістовних інновацій, що доповнюють традиційні й утворюють нові форми роботи. Запровадження інноваційних форм популяризації літератури надасть можливість всебічного і нетрадиційного розкриття книжкових багатств, дозволить користувачам виявити і поповнити свої пізнання в різних галузях знань, розкрити творчий потенціал учасників масових заходів тощо. Термін «інновація» активно почав використовуватись не так давно, хоча дане поняття було введено в науковий обіг ще в 30-і роки минулого сторіччя австрійським економістом І. Шумпетером. Слово «innovation» у перекладі з англійської – «нововведення», «новаторство» розуміють як: використання нововведень у вигляді нових технологій, послуг, форм організації виробництва і праці, обслуговування та управління.

За бібліотечною енциклопедією «інновація» означає «оригінальна ідея», що виходить за межі існуючих канонів, традиційних форм, методик або «проект, який відображає новий підхід до змісту та організації бібліотечного обслуговування, технологій чи управління бібліотекою». Певний спосіб в оформленні ілюстративної виставки, чи нову для бібліотеки організаційну форму.

Упровадження інновацій має бути диференційованим, адже те, що добре в одній бібліотеці, може не підійти іншій через різні причини. Інноваційні форми роботи: інсценована екскурсія бібліотекою, театральні вистави, вернісаж дитячих робіт, презентації поетичних і прозових творів. Командно літературна гра «Кросс - знайка», сутність якої полягає у прочитанні командами окремих художніх творів, складання кросвордів про прочитане і розгадування кросвордів один одного на фінальному етапі турніру. Казкове лото, літературна мозаїка, валеологічні хвилинки, гра - загадка, інтелектуальна ігротека, літературно-музична гра-загадка «Забавлянка з лісової галявини», поетична година, хвилинки - веселинки, різноманітні подорожі, салон професій «Твоя майбутня справа», літературний диліжанс «Книга – твій найкращий друг», новорічний карнавал «Мереживо зимових фарб», година творчого дозвілля «Цікаве хобі», мистецький вернісаж «Пізнаємо світ», поетичний дебют «Мій перший вірш». Виставка – панорама «Чорнобиль у спогадах та фотознімках», виставка - хроніка «Гортаючи календар ХХ сторіччя», виставка – галерея «Шевченко – художник», виставка – портрет «Письменник століть», виставка – персоналія «Письменники – ювіляри та їхні твори».

Напевно, сьогодні не знайдеш людину. Яка б не знала, або не чула слово «тренінг». Тренінг, це не тільки активний пізнавальний процес і своєрідний синтез навчальної та ігрової діяльності, що проходить в умовах моделювання різних ігрових ситуацій, це й метод навчання і форма розвитку здібностей та розкриття творчих можливостей його учасників. Структура тренінгу аналогічна ігровій програмі і передбачає чергування різних видів діяльності(приклад: навчальні вправи змінюються ігровими розминками, головна мета тренінгу навити дітей активному спілкуванню. Вмінню висловлювати власну думку. Аргументовано відстоювати свою точку зору, знаходячи компромісне рішення. Вчити їх ефективно використовувати набуті під час тренінгу знання і інформацію в реальному житті. Тематика тренінгу: «Нікотин та нікотоманія: чому це небезпечно?», «Алкоголізм – подорож у безодню», «Не стань живим товаром!» (работоргівля). Ефективність полягає в тому, що бібліотекар знайомлячи дітей з новими, цікавими фактами, надає їм можливість спілкуватися і обмінюватись інформацією. Сюжетно – рольова гра «Про шкідливість куріння», де діти грають ролі: Історика який розповідає про історію тютюну, як він потрапив до Європи. Стоматолог попереджає, що від тютюну псуються зуби, Хімік - аналітик розповідає про речовини які містить тютюн, Психолог радить, як боротися з шкідливістю паління, Класний керівник підводить підсумки в кінці гри вправа «мікрофон» у якій діти повинні закінчити фразу «Я бажаю вам…». Тренінгові заняття – найефективніша форма роботи з підлітками. Для успішного проведення тренінгу існують правила. При його підготовці, насамперед потрібно обрати тему, чітко та ясно сформулювати мету і визначити ерудовану та динамічну людину на роль тренера. Реально спрогнозувати та прорахувати план проведення, підібрати матеріал різноманітний та цікавий, створити зручний робочий простір. Де немає зайвих предметів. Які б відгороджували учасників один від одного. Доцільно також провести репетицію, щоб не допустити помилок під час тренінгу.

Віртуальний простір як…місце проведення просвітницьких заходів. Віртуальні екскурсії – за допомогою активного впровадження бібліотеками комп’ютерних технологій, користувачі бібліотек мають змогу знайомитись з художніми шедеврами, здійснювати захоплюючі віртуальні подорожі по кращих музеях, найбільших бібліотеках світу. В бібліотеках, де є доступ до Інтернету, дітям цікаво буде здійснити віртуальні мандрівки на сайти Діда Мороза і Санта Клауса, Гаррі Поттера, улюблених письменників, казкових героїв. Ця форма поєднує можливості Інтернету і книги, адже віртуальні екскурсії проводяться в поєднанні з традиційними методами – бібліографічним оглядом, вікториною, літературною грою. Діти із задоволенням здійснять віртуальну подорож в Діснейленд, де подивляться мультфільм Уолта Діснея, а «повернувшись» в реальний світ, ознайомляться з його книжками. На сайтах дитячих бібліотек України можна знайти приклади віртуальних екскурсій по бібліотеці, рідному місту, вікторини в режимі on-line.

Зупинитись хочу на одному з захоплюючих творчо – інноваційних процесів – створення електронних презентацій. Користуватися при цьому потрібно безліччю різноманітних бібліотечних документів, а не лише інформацією з Інтернету. У бібліотеках електронні презентації є популярними серед користувачів усіх вікових категорій. Але вважаю за потрібне наголосити, що такі заходи виконують роль презентацій не як таких, а набувають бібліотечної форми. Це значить, що при проведенні будь – якого бібліотечного заходу, зазначається його назва, форма, далі акцентується, що це електронна презентація.

Отже, можна сказати, що це свого роду електронна версія бібліотечної форми того чи іншого заходу. До створення таких бібліотечних продуктів (навіть якщо у бібліотеці відсутнє комп’ютерне обладнання) залучайте своїх користувачів, волонтерів, які знаються на комп’ютерній техніці, яким буде цікаво й корисно. Деякі із названих видів роботи з книгою не мають сталої методики, народженні фантазією, бажанням бібліотекаря стимулювати самостійний вибір книги читачем, викликати у дитини бажання читати, здобувати знання за допомогою використання новітніх технологій. Бажаю вам не зупинятися на досягнутому, поповнювати скарбничку форм і методів роботи з книгою, поєднуючи традиційні та інноваційні методи.

ІІІ. ЯКІСНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ

ПІДТРИМКИ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ,

УПОРЯДКОВАНИХ РІЗНОМАНІТНИМИ

ІНФОРМАЦІЙНИМИ РЕСУРСАМИ

Шкільна бібліотека школи надає інформацію, необхідну для успішного існування у сучасному суспільстві, де знання грають важливу роль. Вона розвиває в учнів уявлення, а також необхідність у постійній самоосвіті, виховує громадянську відповідальність. Бібліотека надає навчальні програми, книги та інші інформаційні ресурси усім членам шкільного колективу, тим самим розвиваючи мотивацію користувачів розвивати критичне мислення та ефективно використовувати усі види інформації. Співпраця бібліотекаря та педагогів сприяє росту освіченості учнів, розвитку навичок, запам’ятовування, розв’язання задач, набуття вмінь користуватися інформаційно-комунікативними технологіями.У нашій бібліотеці виховання інтересу до читання дітей починається із зустрічі з батьками. Коли хороша книга читається вголос у сімейному колі, дитяча пам’ять надовго зберігає атмосферу довіри, єднання з дорослими. Тільки спільними зусиллями бібліотеки й сім’ї можна підтримати бажання дітей читати.Учителі та бібліотекар організують бесіди, спільні зустрічі з батьками на тему “Як викликати в дітей інтерес до читання?” У процесі підготовки зборів проводиться анкетування батьків. Узагальнивши виступи і результати анкет, переконують їх у тому, що в сім’ї дуже важлива атмосфера читання, формування в дітей стійкої потреби в книзі. Коли діти опановують основи читання, необхідно допомогти їм навчитися читати швидко, грамотно, виразно, бо невміння читати відбивається не тільки на успішності, але й на загальному розвитку учнів.Треба сформувати в дітей уміння працювати з книгою. Батькам пропонується рекомендаційний список літератури “Читаємо з дитиною”. У дітей шестирічного віку ще не сформовані читацькі вміння, техніка читання слабка, тому перегляд книг, ознайомлення з ними проходить у класах під наглядом учителя і бібліотекаря. Щоб активізувати розумову і практичну діяльність учнів на уроках позакласного читання, застосовують такі види робіт:

а) виразне читання твору голосно (особливо діти люблять, коли їм читають оповідання, казки, пісні, скоромовки);

б) читання віршів напам’ять (це розвиває мову, уявлення і пам’ять);

в) інсценізація художніх творів, казок (такий вид роботи оживляє в уяві дітей прочитану казку, оповідання, вірш; саме тут розвивається творчість дітей: вони із захопленням виступають у ролі Баби Яги, Червоної Шапочки та інших казкових героїв).

Робота з популяризації читання проводиться в тісному контакті з учителями початкових класів.У школі стало традицією показувати вдалі заходи на батьківських зборах, тижнях книги, бібліотеки.Чим цікавіше проводиться робота з книгою, тим міцніше формується світогляд учнів. Після кожного проведеного заняття в дітей виникає бажання самостійно вибирати книгу. Для цього в кожному нашому класі створені “Куточки читача”. Саме тут діти мають можливість “грати в бібліотеку”, роздивлятися улюблені книги та ілюстрації до них. Отже, значення бібліотеки у житті школи значуще, тому, з метою обміну досвідом роботи, підвищення інтересу учнів до книги, школа регулярно намагається брати участь у конкурсах, акціях, присвячених збереженню книг.

ІV. СПІВПРАЦЯ БІБЛІОТЕКАРЯ ТА

ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕКТИВУ

Головне завдання педагогічного колективушколи — підвищити інтерес школярів до читанняхудожньої літератури й періодичних видань, зацікавити дітей науково-популярною та довідковоюлітературою, навчити їх користуватися нею.

Директор школи:

відповідає за організацію роботи зі створенняі своєчасного поповнення бібліотечного фонду;
фінансує комплектування, шукає спонсорів,організує благочинні акції;
передбачає заходи з удосконалення цієї роботипри плануванні навчально-виховного процесуна наступний навчальний рік і забезпечує контроль
за їх виконанням.

Заступник директора з НВР:

забезпечує управлінський супровід у взаємодіїпедагогів та бібліотекаря щодо організації навчально-виховного процесу;
організовує моніторинги техніки читання;
контролює:
використання художньої, науково-популярної,
довідкової літератури на уроках, уміння учнів користуватися нею;
моніторинги якостей читання, інформаційнихпотреб учнів;
роботу з учнями, які мають проблеми в читанні;
упровадження міні-проекту «Читання — найкраще навчання»;
проведення бібліотечних уроків, масовихзаходів, конкурсів, акцій.

Класні керівники:

контролюють читання дітей у бібліотеці (разна місяць);
на уроках читання розвивають креативніздібності дітей (твори, малюнки, кросворди, випускгазет, відгуки, вироби);
допомагають учням вести щоденники читання;
проводять масові заходи в класі й беруть участьу загальношкільних заходах;
проводять бібліотечні уроки разом із бібліотекарем;
надають допомогу батькам з питань сімейногочитання.

Бібліотекар:

забезпечує учнів навчальною та науково-пізнавальною літературою;
надає учням методичні рекомендації щодоможливостей покращення якості читання;
проводить бібліотечні уроки;
здійснює керівництво читанням дітей;
вивчає читацькі запити; проводить моніторингирезультативності роботи бібліотеки, інформаційнихпотреб учнів, якостей читання, забезпечення учнів
підручниками, збереження навчальної книги;
популяризує літературу, організує виховнімасові заходи з використанням інформаційнихта інноваційних технологій.

Основні напрями роботи бібліотеки

Довідково-бібліографічне та інформаційнезабезпечення навчально-виховного процесу;
Вивчення й розвиток читацьких інтересів,керівництво читанням дітей.
Популяризація сучасної української та світовоїдитячої літератури.
Уся робота бібліотеки проводиться відповіднодо плану роботи школи, у тісному контакті з педколективом.
План роботи бібліотеки щорічно узгоджуєтьсяіз заступником директора і затверджується на засіданні педагогічної ради в серпні.
У шкільній бібліотеці йде постійний пошукнових інформаційних та інноваційно-інтерактивних технологій у навчанні й залученні до читання молодших школярів, вивчаються інтереси читачів. Використовуються різні форми масової, груповоїта індивідуальної роботи для розвитку дитячогочитання, формування компетентного читача.

Спільна робота бібліотекаряз класними керівниками

Видача та прийом підручників.
Проведення екскурсій до бібліотеки учнів2—4х класів, посвята в читачі.
Обмін книжками в класі.
Створення класних бібліотек.
Створення куточків читача в класах.
Складання списків рекомендаційного читання.
Читання та обговорення прочитаних книжоку класі, вдома разом із батьками.
Позакласне читання. Складання списків переліків книжок.
Ведення щоденників читання, записів про прочитані й рекомендовані книги.
Моніторинг вивчення інформаційних потребучнів.
Моніторинг якостей читання учнів 3—4хкласів.
Тестування, анкетування, аналіз читацькихформулярів.
Виявлення лідерів читання.
Інформація про надходження нової літератури.
Виховні масові заходи.
Бібліотечні уроки.
Проведення благодійних акцій «Подаруй бібліотеці книжку».
Участь у Всеукраїнській акції «Живи, книго!».
Участь у Всеукраїнському конкурсі «Хочучитати!».

v. БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР ТВОРЧОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ

Щоб знайти в кожному учневі найсильнішу його сторону, відкрити в ньому золоту жилку, всі повинні бути людьми, пристрасно закоханими в свою працю, що вміють запалити вогник такої самої любові у своїх вихованців.

В.Сухомлинський

В.О.Сухомлинський вважав, що у кожного вчителя, а також і бібліотекаря має бути своя “школа”, своя група учнів, які виявляють особливий інтерес до предмета, педагог “має здійснювати індивідуальний вплив на конкретного вихованця, чимось зацікавити, захопити, надихнути підлітка, пробудити в ньому неповторну особистість”.

Бібліотекар – творча особистість, яка вкладає у роботу з дітьми все своє вміння, талант і прагне, щоб їхня праця була цікавою, щоб після кожного відвідування бібліотеки та проведеного заходу у юних серцях залишався добрий і світлий слід. Зокрема, щобвиявити природно-обдарованихдітей проводяться тестування, опитування, тренінги. Цимиданимипоповнюється банк даних «Обдарованість». На сьогоднішній день нараховується 20 обдарованихдітей – користувачівбібліотеки нашої школи. Серед них проводились опитуванняна теми: «Я – унікальна і неповторнаособистість», «Щотобіцікаво?», «Світтвоїхзахоплень», «Чивважаєшти себеталановитим, унікальним?». Проведено анкетування читацьких інтересів учня, яке допомогло виявити уподобання дітей, зокрема з таких напрямків як:
1.Якій літературі ти надаєш перевагу ?
2.Назви своїхулюбленихавторів.
3.Назви світтвоїхзахоплень.
4.Які теми і проблеми тебе цікавлятьнайбільше ? В процесі роботи щорічно проводиться аналіз читацького формуляра, тільки після цього складається характеристика класу.

Масові заходи для найменших спрямовані на те, щоб привити дітям любов до свого рідного краю, до Батьківщини. Кожного березня в бібліотеці проводяться Шевченківські читання, мета яких донести до дітей шевченківське слово, невичерпну скарбницю поетичної мудрості і краси.

Щомісяця оргкомітет бібліотеки разом з членами шкільного парламенту дітей, що входять до комісії дисципліни і порядку, перевіряють стан підручників, а потім звітують про наслідки перевірки на загальношкільній лінійці. Школа брала участь в акції «Живи, книго!», а до Всеукраїнського дня бібліотек було проведено Тиждень книги, під час якого учні 1класу познайомилися зі шкільною бібліотекою. Також школярі переглянули книжково – ілюстративну виставку «Книги різних народів», відбулася подорож до героїв улюблених казок, конкурс на краще виконання віршів про мову та рідний край. Для учнів 10 – 11 класу було проведено історико – етнографічну гру «Наші обереги».

Завдання шкільного бібліотекаря виховувати у школярів інформаційну культуру, культуру читання; формувати вміння користуватися бібліотекою, її послугами, довідковим апаратом.З метою удосконалення навичок виразного читання віршів та уривків із прози напам’ять, кожного року проводитьсяшкільний конкурс «Найкращийчитачбібліотеки» для учнів5 – 11класів. Переможціцього конкурсу отримуютьграмоти.

З метою активізації роботи літературних гуртків, клубів юних прихильників поезії, формування у підростаючого покоління почуття пошани і любові до рідної мови, проводиться шкільний конкурс юних казкарів «Казку складаємо самі» з подальшою підготовкою рукописної збірки дитячої творчості «Казка рідного краю». Мета конкурсу – популяризація дитячої творчості, підвищення духовної культури користувачів-дітей, які долучаються в процесі роботи до кращих.

Цінним у роботі є те, що діти самі створюють власні поезії які ми об’єднали в поетичну збірку «Зерна майбутнього».

У збірці «Зерна майбутнього» друкують свої поетичні твори 9 молодих початківців, серед яких: Анна Богатиренко, Юлія Брюх, Аліна Довгаленко, Анжеліка Ворона, Карина Сербін, Катерина Лимар, Віталіна Стрілець, Ілона Приз. Вони є активними читачами нашої шкільної бібліотеки та членами гуртка «Берегиня» (керівник літературної студії – Олександра Бондаренко). Презентації творчості учнів щорічно відбуваються в стінах бібліотеки, а передують їм «Виставки – інтерв’ю», де діти мають змогу почитати свою поезію, а також розповісти про те, кому вона присвячена або історія її створення.

Середобдарованихдітей – користувачівбібліотеки є майбутні поети, художники, співаки, вишивальниці, математики, комп'ютерщики. І для кожного з них у бібліотецізавждизнайдеться мудра книга та добре слово бібліотекаря. Розвиток таланту – цепоступовий і впевнений рух вперед. Він один з найціннішихнадбаньлюдини. Бібліотекауміловикористовуєцей принцип у своїйроботі з обдарованимидітьми.

VІ. БІБЛІОТЕКА І БАТЬКИ: СПІВПРАЦЯ ЗАРАДИ ДИТИНИ

В останній період ми стали свідками того, як змінюються можливості бібліотек, їхнє місце і роль в культурному, науковому, освітньому розвитку суспільства. Бібліотеки, в тому числі й ті, що обслуговують дітей, активно опановують інформаційні технології, впроваджують інновації, програмну діяльність, змінюють пріоритети, розширюють соціальне партнерство. Йде процес удосконалення традиційного на набутому досвіді та засвоєння всього нового, прогресивного.

Ключовими напрямками діяльності бібліотек в роботі з користувачами-дітьми є підтримка і розвиток дитячого читання у співпраці з соціальними партнерами та забезпечення виконання інформаційних запитів за допомогою як традиційних носіїв інформації, так і новітніх технологій і Інтернету.

Сім’я – це основна соціальна інституція, відповідальна за якісну підготовку дітей до опанування життєвої компетенції. Родина має право розраховувати на допомогу держави у реалізації конституційних прав і гарантій щодо отримання дітьми якісної і доступної освіти, водночас потребує порад, дотримання яких забезпечить цілісність і неперервність освітнього впливу на дітей.

З перших днів появи дитини на світ сім’я покликана готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших поколінь, набути власного досвіду поведінки й діяльності.

Оскільки мета виховання підростаючого покоління – формування всебічно розвиненої особистості, сім’я, як і школа, здійснює моральне, розумове, трудове, естетичне і фізичне виховання. Покликані допомагати в цьому питанні і бібліотекарі.

Без гарної бібліотеки школа не зможе виконати на високому рівні ні виховну, ні освітню функції. Василь Сухомлинський писав: „Школа – це насамперед книги, а виховання – насамперед слово, книга й живі людські стосунки”. Тому досягнення ефективних результатів в питанні прищеплення дітям потреби в постійній самоосвіті, розвитку уяви, вихованні гармонійно розвиненої особистості можливі за умови тісної співпраці вчителя, бібліотекаря й родини. Сьогодні викликає занепокоєння стан родинних стосунків в сучасних молодих сім’ях.

На сьогоднішній день я б виділила наступні основні напрямки діяльності бібліотек на допомогу батькам:

Підвищення рівня психолого-педагогічної культури батьків.
Знання сучасної дитячої літератури і відродження традицій сімейного читання.
Використання інтернет-ресурсів з даних питань.
Безпека дітей в Інтернеті.
Робота з батьками дітей з особливими потребами.

Забезпечити якісну співпрацю бібліотекарів та сімей заради дитини мають наступні чинники:

Інформаційні ресурси (фонд та доступ до Інтернету).
Комфортність приміщення та відповідний дизайн (включаючи спеціальні інформаційні зони для батьків та дитячі ігрові куточки або кімнати).
Компетентність бібліотекаря та його комунікабельність.

Виховання дітей в сім’ї не завжди успішне. Негативний вплив на нього мають об’єктивні (неповна сім’я, погані житлові умови, недостатнє матеріальне забезпечення) та суб’єктивні (слабкість педагогічної позиції батьків) чинники.

Значна частина сучасних сімей припускається помилок у вихованні дітей. Родини, які продукують так званих педагогічно занедбаних дітей, з погляду педагогіки можна поділити на такі три групи: педагогічно неспроможні, педагогічно пасивні та антипедагогічні.

Перша група – сім’ї, в яких батьки намагаються виявити певну активність у виховання дітей, проте роблять це невміло. Їх виховний вплив непослідовний, педагогічно необґрунтований. Найчастіше вони керуються власним досвідом, якого набули, коли свого часу їх виховували батьки (авторитарний стиль, обмеження свободи, погрози і покарання або вседозволеність, потурання примхам).

Друга група – сім’ї, які не виявляють особливої активності у вихованні дітей, тобто педагогічно пасивні. Вони з об’єктивних (хвороба, зайнятість, часта відсутність) або суб’єктивних (відсутність єдиної точки зору на виховання, розлад між батьками, часті конфлікти та ін.) причин не можуть належним чином виховувати дітей. У таких сім’ях стосунки між батьками напружені, конфліктні. За сімейними негараздами вони не знаходять часу для виховання дітей, втрачають контроль за ними.

Третя група – сім’ї, що характеризуються антипедагогічними, аморальними умовами виховання дітей. У таких сім’ях панує дух неповаги до правил моралі та вимог законів. Батьки своєю поведінкою (пияцтво, злодійство, розпуста тощо) створюють в сім’ї антипедагогічну обстановку, намагаються виправдати відхилення від норм поведінки у своїх дітей, протиставляють вимогам школи свої сімейні вимоги.

У сучасних умовах склався ще один тип сімей, що потребують особливої уваги з боку школи, - сім’ї, в яких батьки займаються бізнесом. Вони забезпечують дитину всім, про що тільки можна мріяти. Однак на виховання їм бракує часу, тому вони передоручають цю справу гувернанткам. У школу й зі школи дітей возять на іномарках. Батьки не дозволяють їм гратися у дворі з однолітками, підбирають для них друзів лише зі свого кола. Витрачання грошей дітьми ніхто не контролює. Для них у сім’ї не існує слова „не можна”, тому вони ігнорують і шкільну дисципліну. Батьки ж трактують її як посягання на свободу їх дитини.

Ще на один момент хочу звернути вашу увагу. Виявляється, що більшість батьків усе ще схиляються до думки щодо пріоритету інтелектуального розвитку малюка. Розвитку ж особистісних, зокрема вольових, якостей дітей надають меншого значення.

Тому варто сприяти вихованню у батьків розуміння доцільності змістити акценти з проблеми формування навчальних умінь дітей на проблему культивування їх особистісного буття, на збалансованість таких основних життєвих тенденцій, як прагнення до:

- самореалізації (вміння актуалізувати свої потенційні можливості, проявляти свої здібності);

- саморозвитку (вміння діяти як саморегульована система, довіряти своєму індивідуальному досвіду);

- самозбереження (вміння допомагати собі, керуватися правилами безпечної життєдіяльності, чинити опір руйнівним для здоров’я впливам).

Читання – це високе мистецтво, це внутрішній діалог між людиною і книгою, який потребує роботи розуму і серця, за що дає незабутні враження і знання. Цей процес вимагає високої розумової активності, розвиває читацький талант, без якого неможливий талант оповідача. Саме цього часто бракує сьогоднішнім дітям.

Становлення читача – процес довготривалий і важкий. Адже потрібно вникати у прочитане, аби виникли власні думки. Не варто заставляти дитину читати насильно – у неї повинен виникнути власний інтерес до книги, бажання її прочитати без всякого стороннього натиску.

Скільки книг може прочитати людина за своє життя? Соціологи вважають, що від 8 до 10 тисяч. Врешті, якщо бути повними оптимістами і вважати, що кожного дня можна прочитати одну книгу, то за 70 років середньостатистичного життя загальна цифра складе 25,5 тис. книг.

Психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можливо лише до 9 років. Пізніше це зробити складно, іноді практично неможливо.

Бібліотекарі повинні знати і надавати поради батькам щодо розвитку у дитини любові до книги:

розмовляйте, наспівуйте та грайте з дитиною;
щоденно знаходьте час (30 хв.) для читання дітям;
вибирайте книгу для читання разом з дитиною (в книгарні, в бібліотеці);
забезпечте дитину необхідною і різноманітною літературою (в т.ч. і саморобною книжкою);
читайте помірковано, емоційно і з задоволенням;
читайте знову і знову (те, що подобається і не набридає дитині);
читайте усюди і завжди (у поїзді, у парку, в поліклініці, на пляжі);
не примушуйте дитину читати (шукайте шляхи зацікавлення дитини книгою);
не приховуйте від дитини своєї зацікавленості її читанням, обговорюйте разом зміст книги.

Форми роботи з батьками можуть бути різноманітними – від масових до індивідуальних:

День відкритих дверей „Всією сім’єю до бібліотеки” (Фото1)
батьківські збори „Бібліотека і родина”;
лекторій для батьків „Азбука сімейного життя”, „Ваша домашня бібліотека”, „Подаруйте дитині книгу”.
екскурсії для дітей і батьків „Перший раз в бібліотеці”.
путівник бібліотекою „Чарівне царство дитячих книг”;
книжково-ілюстративні експозиції „Хороші традиції сім’ї”;
рекомендаційні списки „Правила поведінки і виховання для дітей і батьків”, „Підростаю з книжкою я”, „Навчіть дитину любити книгу”, „Книги для дорослих і дітей», авторські зустрічі.

Сьогодні весь світ опікується проблемою безпечного веб-простору. Ніхто не може заперечити, що на сучасному етапі розвитку суспільства це питання постало особливо гостро. Адже кожного року аудиторія користувачів Інтернету дедалі розширюється, і її переважну частину становить молоде покоління – діти та підлітки, які повністю не усвідомлюють загрозу, яка може чекати на них у віртуальному просторі, де крім корисної інформації дуже багато некоректних матеріалів, що породжують агресію, жорстокість, розбещеність тощо. Тому зараз, щоб захистити наших дітей від небезпеки в он-лайн-світі, активно розробляються і поширюються різноманітні заходи. Цю тему порушують ряд організацій:

- компанія Майкрософт – на її сайті є розділ „Безпека дітей в Інтернеті”;

- портал Онляндія – активно поширює інформацію щодо правил безпечного користування мережею Інтернет серед дорослих і дітей;

- соціальна програма „Київстар” Безпека дітей в мобільному Інтернеті – її метою є стимулювання до навчання дітей правильному й безпечному використанню Інтернету, привернення уваги громадськості до шляхів вирішення цієї проблеми, популяризація „білого списку” Інтернет-сайтів , що є безпечними та корисними для дітей і т. д.

Підсумовуючи вищесказане, хочеться ще раз наголосити, що зміст діяльності педколективу і бібліотекаря школи має бути спрямований на підвищення готовності батьків до виховання дітей, на усвідомлення ними важливості відповідального батьківства, на надання всім дорослим членам родини певної психолого-педагогічної, фізіолого-гігієнічної, правової освіти.

Співдію „діти – батьки – вчителі – бібліотекарі” необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправному партнерстві.

Ми повинні не просто „начиняти” дітей знаннями, а створювати спільними зусиллями таке розвивальне середовище, де б дитина тренувала свою психіку, навчалася б діяти у різних життєвих ситуаціях та здобувати знання – не втручання, не управління, а співучасть у розвитку дитини.

Таким чином, інтеграція родинного і суспільного виховання на інноваційних підходах до традиційних індивідуальних і масових форм роботи допоможе створити належні умови для повноцінного життя дитини, оптимального її розвитку і виховання з урахуванням гасла Марії Монтессорі „Учителю, допоможіть мені зробити це самому!”

VІІ. РОБОТА БІБЛІОТЕК У СПІВДРУЖНОСТІ

З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Невпинно зростає роль бібліотек у культурному житті нашого села. Цьому сприяє не лише те, що це єдиний інформаційний та культурний заклад, послуги в якому надаються користувачам безкоштовно, а й висока професійна кваліфікація бібліотекарів, теплий мікроклімат у колективі, бажання допомогти, увага до кожного, хто переступив поріг книжкового храму. А ще, довіра людей до нас, як до високоморальних, інтелігентних інтелектуалів. Село Турія привертає увагу не лише своїми мальовничими краєвидами, а й талановитими людьми. За часи функціонування Туріянської школи з її стін вийшли лікарі та агрономи, вчителі та юристи, а також ті, хто не мислить свого життя без творчого слова.

Вже стало доброю традицією запрошувати до нашої школи письменників, митців, художників, талановитих і творчих людей нашого села. Тут і взаємна користь від спілкування між авторами і тими, хто несе їхні твори між люди, і цікаве знайомство з неординарними особистістями і задоволення наших естетичних потреб. Письменники нашого села: Микитенко Валентина в 1990 році дуже часто друкувалася в газеті «Червона зірка» в рубриці «Літературна Вись» в своїй творчості торкається такої тематики : історичного минулого ВВ війни, теми материнства; Бондаренко Валентина тема В В війни, пейзажна лірика;

Бондаренко Олександра Іванівна захоплюється гумористичною тематикою, а також пише патріотичну лірику, філософську;

Романенко Наталія Миколаївна в своїй творчості використовує патріотичну, пейзажну та інтимну лірику.

Гімн нашої школи у співавторстві написали вчителі Романенко Наталія Миколаївна та Бондаренко Олександра Іванівна.

Працівники краєзнавчого музею допомагають у проведенні краєзнавчої роботи, діяльності краєзнавчого гуртка “Географи - краєзнавці”, «Кіровоградщина. Рідний край». Шкільна бібліотека є одним із співорганізаторів краєзнавчих читань, які проводяться у краєзнавчому музеї нашої школи. У бібліотеці діє клуб “Бабусині посиденьки”. Ось де розкриваються таланти українців. Тут і гарна пісня лунає, і гумореска звучить. А ще бабусі приводять у клуб своїх внучат і вчать їх різним звичаям, передають знання про обряди.